- підкріпити
- = підкріпитися; док. див. <<підкріплювати>>, <<підкріплюватися>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
підкріпити
Look at other dictionaries:
відкріпити — див. відкріплювати … Український тлумачний словник
підкріпити — див. підкріплювати … Український тлумачний словник
відкріпити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкріпити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підкріплюватися — ююся, юєшся і підкріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., підкріпи/тися, іплю/ся, і/пишся; мн. підкрі/пляться; док. 1) Ставати сильнішим, міцнішим завдяки чиїйсь підтримці. 2) розм. Зміцнювати свої сили, ставати бадьорим, відпочивши, поївши що небудь … Український тлумачний словник
відкріплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відкріпити … Український тлумачний словник
відкріплення — я, с. Дія за знач. відкріпити … Український тлумачний словник
підкріплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкріпити … Український тлумачний словник
підкріплення — я, с. 1) Дія за знач. підкріпити. 2) Військові частини, що використовуються або призначаються для підтримки (звичайно в бою) … Український тлумачний словник
покріпити — 1 дієслово доконаного виду кріпитися якийсь час розм. покріпити 2 дієслово доконаного виду підкріпити розм … Орфографічний словник української мови
зміцнювати — зміцнити 1) (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), укріплювати, укріпляти, укріпити, утверджувати, утвердити, посилювати, посилити, скріплювати, скріпляти, скріпити; закріплювати, закріпляти, закріпити (роблячи тривалим, постійно чинним);… … Словник синонімів української мови
